Мова - краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в XI - середині XIX ст
Монографія. П’яте видання, зі змінами і доповненнями
32 USD
Стоимость доставки:
18 USD
Добавить в
Добавить в
Це дослідження перше в українському мовознавстві, у якому взаємини між мовою і людиною, мовою і нацією, мовою і державою розглянуто в онтологічно-діяхронному розтині: мова не лише передумова буття людини і суспільства – вона основа його творення упродовж століть (від ХI до середини ХIХ століття). Унікальність і феноменальність української ситуації у тому, що не держава стояла на сторожі мови, а мова забезпечила собою всі можливості для відродження нації та держави. Цей феномен криється у метафоричному визначенні мови як “краси і сили”. “Краса” – це найвідкритіший звуковий бік мови, а “сила” – це її суспільно-креативна роль в українському націє- та державотворенні. Краса і сила мови – це те, що "двигнуло з упадку ту масу, якій, бачилося, не було рятунку" (Іван Франко).
