Євген Дзиндра (1913-1983) – видатний львівський скульптор другої половини 20 століття. Він походив із містечка Демня неподалік Львова, яке славилося як місцевий каменярський центр. Був учнем Андрія Коверка, також закінчив Львівську художньо-промислову школу. Двоє його молодших братів також стали скульпторами.
Початок його творчої діяльності припадає на роки Другої світової війни, він був одним із організаторів Львівської скульптурно-керамічної фабрики, яка виготовляла фігури та пам’ятники для потреб нової комуністичної влади. Також він був співавтором пам’ятника сталінській конституції, спроектованого під час Другої світової війни Сергієм Литвиненком (пам’ятник знесли у 1941 році). Дзиндра отримав львівську віллу скульпторки Яніни Райхерт-Тот, яка після війни виїхала до Кракова. У повоєнні часи цей будинок став місцем зустрічі львівських художників.
Його стиль поєднував довоєнний український реалізм і методи роботи народних каменярів. Художник виконував як невеликі роботи у дереві, так і монументальні форми. На відміну від інших скульпторів, Дзиндра працював над скульптурою в цілому – від проектування дизайну до самостійної обробки каменю. Його спадщина також включає численні посмертні маски відомих українців.
Найвідоміші скульптури, зроблені художником, – це фігури двох левів, що стоять перед входом до львівської ратуші, якими замінили попередні, зруйновані під час Другої світової війни.
На Личаківському цвинтарі скульптор залишив близько двох десятків надгробків. Деякі з них відрізняються характерною формою – вони складені з кам’яних брил з погруддям померлого вгорі. Його твори прикрашають надгробки українських письменників Григорія Тютюнника та Андрія Волощака та першого директора Українського національного музею Іларіона Свєнціцького.
Після смерті художник також був похований на Личаківському кладовищі. На його надгробку один із учнів реалізував задум майстра, який спочатку мав стояти на могилі оперної співачки Соломії Крушельницької.

Cart

Total:

Proceed to checkout

Favorites

Delete all